ОБʼЄДНАНІ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ СИЛИ УКРАЇНИ
http://grom-kozak.16mb.com
sgo_kongres@ukr.net ; rusiw@ua.fm

ПЛАТФОРМА ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН
СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ВРЯДУВАННЯ
(на початковому етапі дій
обʼєднаних громадсько-політичних сил)

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ
ПОЛІТИЧНА ПЛАТФОРМА РУХУ ОГПС
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА
(Обставини і перспективи)
ВИХІД Є!
ДО ПРОМИСЛОВОГО, АГРАРНОГО І ТОРГОВОГО УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ.
ТАКТИКА ПРАКТИЧНИХ ДІЙ ВІД НАЙБЛИЖЧОГО ЧАСУ
(з обґрунтуванням необхідних дій і їх наслідків)

Київ, Дніпро, Львів Одеса, Рівне, Харків
2016

             ОБʼЄДНАНІ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ СИЛИ
                         http://grom-kozak.16mb.com
                  01034, Україна, м. Київ, вул. О.Гончара, 33
                   E-mail: sgo_kongres@ukr.net, rusiw@ua.fm
                           тел. 067-8696401    044 3539184

                          ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ
Лідерам громадських, політичних, професійних та інших обʼєднань; політичним, громадським діячам і активістам
Ми, обʼєднані активісти громадсько-політичних, профспілкових, постмайданівських, АТОвських та інших патріотичних сил (ОГПС), синтезуємо платформу цивілізаційних змін у всіх сегментах регулювання суспільних відносин з стратегічною метою побудови Української національної держави на принципах солідаризму.
Задля реалізації цього благородного надзавдання, ми проводимо мобілізацію всіх патріотичних сил. В цьому ключі, ми звертаємось до Вас, підтримати нашу платформу і взяти на себе мобілізацію громадських активістів всіх сфер соціальних відносин, а також їх обʼєднань в межах Ваших можливостей.
Накопичуйте електронні та телефонні реквізити кола своїх друзів-патріотів для наступної допомоги в розсилці ідеологічних і організаційних матеріалів ОГПС. Таким способом ми створимо інформаційно-управлінську інтернет-мережу нашого руху.
Надсилайте пропозиції і відгуки на наші ідеологічні матеріали.
Від імені ОГПС
Голова Конгресу Громадських обʼєднань України
лідер ОГПС д.м.н. проф. Михайло Бугаєць;
Член Комітету ОГПС Володимир Степаненко
Наші реквізити:
sgo_kongres@ukr.net − Бугаєць Михайло Йосипович – Голова
danmarco@ukr.net – Горбовий Богдан Станіславович – Львів
gumenyk@ ukr.net – Гуменюк Олег Степанович – Рівненська обл
rusiw@ua.fm – Добровольський Руслан Іванович – Київ. stepanenko-47@ukr.net ; − Степаненко Володимир Петрович –
Дніпровська обл, Моб. 0501654047; 0970956561
Матеріали для ознайомлення: http://grom-kozak.16mb.com

                   ПОЛІТИЧНА ПЛАТФОРМА РУХУ ОГПС
Усі патріотичні громадсько-політичні об’єднання, в міру своїх сил і можливостей, приймають участь в процесах державотворення. Наш багаторічний досвід показує, що тільки ті громадсько-політичні сили, які створені суспільством, формують його дійсну еліту, яка призвана розвивати це суспільство, формувати його державні інституції і здійснювати разом з суспільством усі процеси державотворення.
Усі інші, так звані, бізнесові, олігархічні і кланові приватні політичні партії, і обслуговуючі їх громадські об’єднання,− створювались і створюються сьогодні тільки для захоплення влади на всіх рівнях і розбудови класичної (за Платоном) держави: «Еліта, сторожа, раби» і для захисту тої системи.
В такій державі влада забезпечує собі доступ до формування бюджету за рахунок пограбування суспільства, який в першу чергу слугує пристойному (порівняно з рабами) забезпеченню «сторожі» (прокурори, судді, вищі держпосадовці, вищі поліцейські чини та інша «сторожа») – призначення яких на посади, а також і призначення заробітних плат яким здійснюють можновладці − замовники їх послуг (або ще цікавіше – зарплату, доплати і пільги слуги можновладців призначають самі собі). Ці так звані «політичні сили» помруть в той же день, коли буде ліквідована їх годівниця − чинна олігархічно-партійна система управління суспільством.
Так, шановні патріоти. Сьогодні Ви допомагаєте протистояти агресору і за це народ Вам вдячний; сьогодні Ви захищаєте нашу мову і за це Україна Вам вдячна; сьогодні Ви воюєте з владою за зниження їх драконівських тарифів і за це обездолений народ Вам вдячний; і сьогодні Ви боретеся з корупцією (чому опирається Система влади), і за що народ Вам вдячний також.
Але все це життєво важливі і болючі проблеми, які породила чинна Система управління державою і яких не повинно бути. Ця Система, як хвороба, виснажила і ослабила сильну від народження державу, чим спровокувала прихід агресора в Крим і на Донбас і продовжує заохочувати його йти далі.
Ця олігархічно-партійна система має бути замінена Системою національного солідаризму. Ми маємо побудувати державу, в якій будуть враховані і захищені інтереси всіх соціальних груп суспільства, а досягнення окремими людьми чи угрупуваннями своїх цілей у злочинний спосіб – буде утратним.
І це наша стратегічна мета.

Ми маємо усвідомити, що у нас немає іншого виходу, ніж усім разом, незалежно від політичних переконань, національності, мови, майнового стану − обʼєднуватись заради порятунку через перезаснування держави на принципах національного солідаризму. Всі інші шляхи – ілюзорні.
Забудьте облудні премудрості «виживання»: «Моя хата скраю», «Свисни куме, ти дурніший»,«Політика – то дурне, мене якось то мине»
− не мине нікого,– дістане і в крайній хаті, і де раки зимують.
Наше звернення може бути для Вас запрошенням на участь у круглих столах і форумах об’єднання і мобілізації громадсько-політичних та інших патріотичних сил.
Одночасно просимо Вас, ще до проведення вказаних заходів поділитися з нами своїми відгуками, думками, планами і програмами на будь-яку з вказаних електронних адрес.
З глибокою повагою до Вас, шановні колеги-лідери, від більше пʼяти-десяти громадсько-політичних об’єднань, профспілкових і творчих спілок, учасників обʼєднаних громадсько-політичних сил України.
В єдності – розум і сила! Від імені ОГПС − проф. Михайло Бугаєць.

          ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА
Обставини і перспективи
Що маємо. Політична «еліта» країни у свої більшості космополітична, не має етнічного коріння в українській нації з її культурою і стремлінням будувати національну державу. Аналіз багаторічної діяльності провладного політикуму показує його проросійську орієнтацію у всіх сферах життя, в тому числі в мові, культурі, традиціях. Відсутність патріотизму у великому прошарку політикуму підтверджується іґноруванням національної вищої школи для своїх «отприсків», зберіганням своїх грошових активів в офшорах, великим відсотком кримінальних елементів (слуг і рабів лідерів олігархії) в депутатському корпусі усіх рівнів і в державному апараті.
І цей політичний «істеблішмент» за всі роки незалежності називав і називає себе політичною елітою, в чому йому постійно допомагає преса, телебачення, різні кишенькові громадські організації та інше.
Але є вікова і світова аксіома – у інтелекту відсутні такі риси як бандитизм, злодійство, неповага до нижчого за рівнем розвитку і за рівнем гаманця, також у інтелекту відсутні тяга до наживи, низька культура, бездуховність та інші аналогічні характеристики.
І це дозволяє узагальнити, що в Україні відсутня політична еліта, а присутній тільки бездуховний, безінтелектуальний «істеблішмент».
Соціально–економічний стан України за 25 років незалежности характеризується економічним колапсом та жебрацтвом 70% громадян. За 25 років експериментів олігархічно-партійної системи управління суспільством, біля 70% національних багатств опинились різними незаконними шляхами у 7-8% формальних громадян і негромадян України; за ці ж роки населення України зменшились з 53,4 мільйонів до 37,5 мільйонів, (враховуючи втрати після анексії Криму і частини Донбасу), що складає зменшення на 28%; в активній економіці працює біля 4,0 мільйонів українців, що становить менше 11% від населення, зате держпосадовців з технічною обслугою стало біля 1,0 млн осіб; більше 6,0 мільйонів пенсіонерів одержують пенсії нижче смертельного рівня, а не нижче рівня бідності.
Сьогодні діюча контрпродуктивна система управління по факту:
1) пропонує суспільству нові антинародні форми перерозподілу власності і активів, в т.ч. привласнення олігархатом землі – виключної (недоторканної) власності Українського народу;
2) вперто знімає з порядку денного повернення в Україну вкрадених оліґархатом і виведених за кордон сотень мільярдів доларів, як єдиного внутрішнього інвестиційного джерела для спасіння економіки і вирішення соціальних проблем;
3) надалі консервує нежиттєздатну економічну модель розвитку держави;
4) робить все для виходу держави з правового поля і спонукає деґрадацію демократії;
5) проводить сміхотворну компанію люстрації за принципом «сам себе люструю», інтенсивно саботує люстрацію і боротьбу з корупцією.
А все це призводить до продовження військової аґресії Росії і може спричинити втрату підтримки з боку світового співтовариства.
З одного боку суспільство і час вимагають змінити Систему управління терміново, щоб ліквідувати ту систему, яка веде країну до краху.
З іншого боку наша Держава в стані війни з ординською Московією, яка вкрала нашу історію, хоче загарбати нашу територію і ліквідувати нашу нескорену націю. Нажаль, наш Ґарант і його державна бюрократія вперто називають очевидну загарбницьку війну Росії незрозумілим для народу «АТО».
Що треба зробити. В цих умовах змінювати систему управління радикальним шляхом неможливо, (а це в аморальній Системі і напіврозваленій Державі не важко), бо з допомогою аґресора це може призвести до фатальних наслідків. Тому, пропонується еволюційно і швидко з використанням сьогодні діючої бюрократичної партійно-оліґархічної системи, але під прямим керівництвом громадянського суспільства і його об’єднаних громадських інституцій.
Пропонувати суспільству нову ефективну і демократичну форму управління необхідно, виходячи з наступного:
− з найбільш ефективних форм, які в історичному минулому від Київської Русі та Козаччини вели нашу націю до сили і процвітання − була громадсько-державна система управління вічевого характеру;
− навіть перехідна Конституція 1996 року, незважаючи на спотворену кучмівським Конституційним Договором систему Рад усіх рівнів, передбачає, що базою і фундаментом розвитку Українського суспільства є територіальні громади усіх рівнів – від сільської-селищної до Харківської і Київської, які, маючи від УРСР адміністративну територію і власність (не тільки комунальну) − самі створюють для управління і захисту свої громадські системи, а для вирішення загальноукраїнських питань шляхом делегування своїх освічених, високоморальних і патріотичних представників − формують державну систему управління і державний апарат.
Але ця остання теза залишилась в основному Законі тільки на папері, а створена тоді і до сьогодні діюча система вирішує свої приватні задачі.
Тому першочергово:
1.Привести у відповідність до вимог Конституції юридичного статусу Територіальних громад, як юридичних осіб публічного права, власників комунального майна, місцевого бюджету та представника держави в межах повноважень, делегованих Урядом, чи законодавцем.
2.Провести вибори рад усіх рівнів, народних суддів судів першої інстанції за мажоритарною системою і сформувати представницькі органи врядування, які мають сформувати виконавчі служби.
3. Під прямим контролем і з допомогою громадянського суспільства через його об’єднані громадські інституції здійснити інвентаризацію всіх матеріальних і грошових ресурсів держави і організувати їх передачу відповідним новоствореним службовим підрозділам громадсько-державної системи управління (врядування).
Хто має це здійснити. Історія національних революцій (Англія, Франція 17-18 ст) багата прикладами вирішення схожих проблем, що додає впевненості в пошуку вірних шляхів досягнення поставленої мети.
Успішні дії еволюційного переходу до нової системи управління державою можливі тільки у випадку потужної громадської підтримки нашої справи; чесної, прийнятної для всіх соціальних груп ідеології побудови нової держави, а також професійно, інтелектуально та духовно сильнішого колективного лідера проти чинної олігархічно-партійної системи, яка програє нам за всіма показниками і може протиставити лише поліційні сили, провокації і ЗМІ (Засоби Масової Ідіотизації).
«Щоби боротися з людьми честі (такими тоді вважали дворян), ми повинні мати людей релігії (пуритан), а де їх знайти, я знаю…»     (Олівер Кромвель, Англія, 1644р.)
Об’єднання громадсько-політичних, професійних, економічних, військових, постмайданівських, волонтерських, мистецьких та інших об’єднань і спілок із значними інтелектуальними і людськими ресурсами відбувається по всій Україні, свідченням чого є проведення у 2016 році більше двадцяти об’єднавчих форумів, конференцій, народних зборів, конгресів та з’їздів.
Армія, створена Олівером Кромвелем, витримала іспит на зрілість.
З її середовища вийшли такі талановиті воєначальники, як полковник Прайд — колишній візник, полковник Х’юстон — колишній швець, полковник Фокс — колишній казаняр, полковник Рейнсбро — колишній корабельний шкіпер, і генерал-комісар Генрі Айртон — колишній сквайр. Усі вони ніколи раніше не брали до рук зброю, але були ревними пуританами. (1645р).
Ця цитата приведена для того, щоб ми звернули увагу − нас
не повинно спиняти те, що в наших умовах неможливо попередньо сформувати всі нові органи управління – все зробиться в ході процесу: а) серед нас є талановиті люди, які не могли реалізувати свої здібності через аморальність та бронезакритість для них олігархічно-партійної системи;
б) величезне значення має віра в правоту нашої справи;
в) величезне значення має відданість справі, особиста мужність і рішучість в досягненні мети. Цьому нас учить історія.
Цьому нас учить сучасний приклад формування наших Збройних Сил в ході війни. Саме такі люди самі будуть до нас підтягуватись, якщо ми будемо їх притягувати власним прикладом.
Важливим позитивним фактором є участь і приєднання до громадсько-політичних та інших об’єднань значної частини учасників старої Системи, які за головну мету завжди мали розбудову національ-ної держави і не були учасниками розкрадання національних багатств і обкрадання народу, а також історичних постатей нашого 25-річчя.
Яким чином. Враховуючи критичний соціально-економічний стан громадянського суспільства і неминучі радикальні зміни, які можуть відбутися у найближчі місяці, об’єднані сили крім вищезгаданих спільних дій уже в найближчий час мають приступити до всебічної підготовки і забезпечення процесу перехоплення конституційних управлінських повноважень від олігархічно-партійної до громадсько-державної системи управління, через широкомасштабну підготовку заходів, спрямованих на демократизацію виборчої системи місцевих рад і забезпечення конституційних прав, повноважень і відповідальності Територіальним Громадам і їх обʼєднанням.
«Кромвель також вказав членам Палати общин на необхідність швидкої й ефективної перемоги, бо інакше народ, сили якого не безмежні, повернеться проти парламенту». (1644р.)
Приступити до формування громадських комітетів, починаючи від сільських і селищних територіальних громад до столичних.
Названі та інші громадські дії обговорюватиме і затверджуватиме другий Всеукраїнський форум Об’єднаних громадсько-політичних сил.
Шановні Панове патріоти, для Вас:
Переформатування системи управління державою заплановано системою влади і тими, хто рветься до неї увійти, на весну 2017 року. На це переформатування олігархатом (владою і опозицією) будуть витрачені шалені гроші, бо це буде для них останній шанс (і для нас також!).
Програш цією трійцею виборів означатиме їх політичну смерть.
І будь-які дії наших шановних політичних партнерів по громадсько-політичному об’єднанню з метою входження до олігархічно-партійної влади марні: вони там зіграють роль демократичних декорацій у виборчому спектаклі олігархії і також помруть політичною смертю.
Тільки еволюційна програма заміни олігархічно-партійної системи на громадсько-державну, творцем і рушійною силою якої стануть об’єднані громадсько-політичні сили та вказані шляхи виконання цієї програми − принесуть щасливий завтрашній день і майбутнє Україні.
Об’єднані сили використають всі можливі легітимні шляхи еволюційної зміни системи і спасіння України.
Об’єднані громадсько-політичні і громадсько-військові сили з цією метою проводитимуть вирішальний діалог з чинною партійно-оліґархічною системою в грудні 2016 року на круглому столі у Києві та на другому Форумі національно-патріотичних і громадсько-політичних сил “Об’єднана Україна” і запрошують до участі в них керівників та лідерів потужних патріотичних сил і представників всіх держаних служб діючої Системи.
Аналогічні цільові і різнопланові зустрічі-діалоги збанкрутілої і новонароджуваної систем управління суспільством відбудуться у Харкові, Одесі та Львові з грудня 2016 року.
У випадку позитивного результату діалогу самого суспільства
(в особі масових громадсько-політичних та інших народних сил)
з представниками чинної олігархічно-партійної системи управління суспільством − завдання Революції Гідності по зміні системи і розбудові національної української Держави можна буде вирішити цивілізованим шляхом, не давши приводу аґресорові і його п’ятій колоні для втручання в наші українські справи.
Тоді громадянське суспільство відчує зміни і побачить перспективи збереження Держави, повірить у перспективи відродження нації і повернення анексованих територій.
При небажанні домовлятись і відсутності такого діалогу з боку збанкрутілої олігархічно-партійної Системи − громадянське суспільство на своїх установчих і загальнонаціональних народних зборах запропонує інші шляхи зміни Системи та проведення конституційних соціально-економічної, адміністративної, судової, військової та інших реформ і, при цьому, зробить все для захисту своїх кордонів, безпеки своїх громадян і збереження Української унітарної Держави.
25 років олігархат і його слуги − різнокольорові провладні політичні сили роз’єднували український народ на західний і східний, на українську і російську України, а московський аґресор своїми діями за короткий час об’єднав весь народ в єдиний український моноліт.
Задумайтесь над цим ті, хто здирає шкіру із злиденного українця – його терпець урвався. Нагадуємо вам слова попередження Джона Локка напередодні Англійської революції 1688-1689 років:
«Коли законодавці намагаються відібрати і знищити власність народу або навʼязати їм рабство деспотичної влади, то вони себе ставлять в стан війни з народом, який внаслідок цього звільняється від обовʼязку будь-якої подальшої покори… В подібних випадках самим доцільним третейським суддею має бути народ в цілому»
т.3, стор 390, 404 (Локк Джон, твори в 3 томах М.1985-1988)
Король Яків ІІ «не почув» попередження Локка і був зміщений з престолу. Новий король Вільгельм затвердив «Білль про права 1689 року» про перевагу влади парламенту над королівською владою.
З чим Англія живе і дотепер.
Ми зараз в тій же ситуації і зобовʼязані її «розрулити».
Слава Народові України. З нами Правда і Бог.
Від імені обʼєднаних громадсько-політичних сил проф. Михайло Бугаєць

                                          ВИХІД Є!
Поточна ситуація. Нас загнали в глухий кут. Над нами нависла загроза повного фізичного знищення: голодомором, холодомором, розвалом системи охорони здоровʼя, безгрошівʼям – що позбавило нас більшості конституційних і людських прав. Неукраїнська ворожа влада підбирається до основи-основ – готується відібрати у нас ЗЕМЛЮ за схемою, яка була відпрацьована Йосипом-ізраїльтянином на древніх єгиптянах:
«Для чого нам гинути перед очима твоїми і нам і землям нашим? Купи нас і землі наші за хліб, і ми з землями нашими будемо рабами фараонові, а ти дай нам збіжжя, щоб нам бути живими і не померти, і щоб не опустіла земля. І купив Йосип всю землю Єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожен своє поле, бо голод зморював їх. І дісталась земля фараону. І народ він зробив рабами від одного кінця Єгипту до другого». [Буття 47 (19-21)].
Єгиптян попередньо позбавили власності: срібла (грошей) за хліб, потім домашніх тварин за хліб, потім землю за хліб і перетворили їх на рабів за хліб. (Ветхий завіт, Буття глава 47);

Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття.
(Закон УРСР Про власність від 14.10. 1992 р N 2690-XII)

Нас також позбавили національного багатства (загальнонародної власності): «приватизували» за наші «ваучери» заводи, фабрики, ферми (разом з тваринами), шахти, електростанції (далі самі перерахо-вуйте) і підібралися до землі: знецінили гроші (попередньо позбавивши працездатних людей робочих місць) організували нам війну, як фактор, стримуючий повстання – садистськи нас виснажують і вже чекають, коли ми самі (як єгиптяни) продамо землю і попросимось в рабство.
    РАБСТВО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВТРАТИ                 ВЛАСНОСТІ
До цеї ситуації нас підводили спідтишка:

Спочатку Законом УРСР №404-ХІІ від 24.10.1990р «призупинили» дію глави 2 «Економічна система» Конституції УРСР «до набрання чинності нової конституції», (тобто до 13.07.1996 року) − чим було на 6 років припинено дію (?) ст 10 Конституції УРСР про державну (загальнонародну) власність − власність стала нічиєю.
АЛЕ −
За Конституцією УРСР (Ст.11) − природні об’єкти є у виключній власності держави.
За Законом України «Про власність» 1991р:
− природні об’єкти є у виключній власності народу (Ст.9);
− Народ України як єдине джерело державної влади в республіці має право шляхом референдуму вирішувати питання щодо правового стану природних об’єктів, їх використання та охорони;
− Народ України здійснює право власності на об’єкти, перелічені в ст.9 цього Закону, через Верховну Раду України, а також через місцеві Ради народних депутатів.(Ст.10)
А тепер звернемо увагу на шахрайство:
В Конституції України (не УРСР) та ст.324 Цивільного Кодексу (ЦК) природні об’єкти вже не є виключною власністю народу України:
Виключні права народу привласнили «органи влади», (тому що не було референдуму про нашу відмову від своїх виключних прав щодо зміни правового стану природних обʼєктів на користь Верховної, чи місцевих рад); в ст10 Конституції УРСР та в Декреті КМУ від 15 грудня 1992 року № 8-92 була вимога щодо збереження, ефективного використання і примноження державної власності. Коли всі ці положення переносили в ЦК – слова «виключна» (невідчужувана) власність, «збереження і примноження»,
а також «референдум» − «загубили»; натомість в ЦК нізвідки зʼявився п.3 ст326, який дозволяє управляти держмайном крім державних і «іншим» субʼєктам.
Таким чином, шахрайська приватизація наших національних багатств вже майже призвела до втрати матеріальних гарантій державного соціального захисту громадян і впритул наблизила нас до безпросвіт-ного рабства. І цей процес продовжується. На черзі – ЗЕМЛЯ.
Вихід тут:
По-перше. Крок, який треба здійснити будь-коли і за будь-яких обставин:
Невідчужувана власність Українського Народу є одним з джерел матеріального забезпечення Населення України. З інтегрованих рентних платежів за використання землі і природних ресурсів має формуватися загальний фонд добробуту, з якого, відповідно до положень його Статуту:
– кожному громадянину України в рівних частках згідно норми Статуту (незалежно від майнового стану), як власнику, щороку повинна виплачуватися рента (як в Норвегії, Еміратах, в штаті Аляска США);
– решта – повинна надходити до бюджетів територіальних громад пропорційно чисельності їх жителів.
Значення цього кроку
Зараз над нами висить загроза продажу землі, приватизації надр.
Щоб люди берегли свою землю та інші природні ресурси − мало знати, що все це їхня колективна власність – треба, щоб вони це відчували на долоні.
По-друге. Злочинці від вседозволеності і безкарності в ражі грабежу так наслідили нелегітимністю «приватизації», що це можна кваліфікувати, як злочинне привласнення народного добра, що дає нам достатньо правових підстав до повернення в правове поле і конфіскації награбованого.
Але для цього спочатку слід привести у відповідність до вимог Конституції юридичний статус Територіальних громад, як юридичних осіб публічного права, власників комунального майна, місцевого бюджету та представників держави в межах делегованих Урядом, чи законодавцем повноважень, а саме:
− виконати вимоги ст.5; ст.7; ст.8; ст.9; ст.22; ст.38; ст.71 Конституції України для чого, на вимогу ст.22 КУ, необхідно конституційним законом:
а) повернути квоту представництва народу в місцевих радах у відповідності до ст.14 Закону УРСР Про вибори до місцевих Рад
(м. Київ, 27 червня 1979 р. N 4830-IX)
б) закріпити вибори за мажоритарною системою (ст4 цього ж закону), яка лише одна відповідає всім вимогам Конституції про вибори і основоположним принципам права. Ця виборча система місцевого врядування здійснить структурування суспільства і забезпечить тотальний внутрішній народний контроль діяльності усіх рівнів і гілок влади на всій території країни;
в) запроваджена система виборів через посередника (партійні списки) грубо порушує вимогу Конституції-96 (ст.71) щодо прямих* виборів, що однозначно розʼяснює окреме положення Ст.87 Конституції УРСР-89:
*) Ст 87 Вибори народних депутатів є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо. (в редакції Конституції УРСР N 8303-11 від 27.10.89) Слово «безпосередньо» відноситься до «народні депутати» − це не вибори «кота в партійному мішку», як зараз, а конкретної особи, яку люди знають і якій довіряють.
г) ввести вимогу проживання депутата в своєму виборчому окрузі, що забезпечить депутату всебічну інформованість про стан справ в окрузі, оперативність вирішення проблем, адже депутат все переживає разом з своїми виборцями.
д) прийняти Типовий Статут Територіальної Громади, задля уніфікації обовʼязкових статутних положень і забезпечення їх відповідності кон-цептуальним засадам організації державного управління, а також для зручності організації взаємовідносин між громадами і їх обʼєднаннями.
До таких положень відносяться:
− обовʼязковість створення реєстрів громади: виборців; комунальних підприємств і організацій; підприємств і підприємців − платників податків; житлового фонду; земельного фонду; а також інших реєстрів, необхідних для чіткої організації врядування і контролю;
− Генеральний план розвитку адміністративної території громади;
− єдина структурна схема основних функціональних самоврядних підрозділів і їх однойменність в статутах всіх територіальних громад;
− інші необхідні положення за пропозиціями науковців і практиків.
е) здійснити державну реєстрацію Територіальних громад – юридичних осіб публічного права, власників комунального майна і управителів загальнонародної власності в межах делегованих їм повноважень.
Реалізація цього завдання відкриє нам шлях до досягнення стратегічної мети – побудови держави на принципах національного солідаризму. До роботи!
Володимир Степаненко, член проводу Конгресу Громадських Обʼєднань України, Член комітету ОГПС.

                 ДО ПРОМИСЛОВОГО, АГРАРНОГО І ТОРГОВОГО                              УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ.
В сьогоднішні часи – часи олігархічно-партійної системи так званого «управління» − чесному великому бізнесу час керуватися інстинктом самозбереження і задля самопорятунку єднатися.
Колишньою компартійною номенклатурою в змичці з організованим криміналом (людьми, які можуть лише брати і нічого не віддавати) – узурпацією, нахабством і шахрайством була створена грабіжницька олігархічно-партійна СИСТЕМА управління Державою:
− при якій і по вині якої відбулось дві революції і загинула небесна сотня героїв;
− при якій і по вині якої уже два роки йде війна та вже загинули і покалічені десятки тисяч українців і
− при якій і по вині якої посилилось північно-східне насильницьке зовнішнє управління Україною в суперництві з західним фінансовим зовнішнім управлінням.
Управлінські структури СИСТЕМИ вже стають тільки виконавчою структурою чужої волі, і чесний бізнес рано, чи пізно буде поглинутий значно потужнішим брудним олігархічним (фактично вже не українсь-ким) капіталом, а той, в свою чергу, − капіталом транснаціональних банків, які активно надають позики Українській державі. Так ми можемо втратити і свою державність і свою національну ідентичність.
Ми маємо усвідомити, що практично всі олігархи не мають наміру жити в розореній ними Україні – у них вже підготовлені «хатинки» в Підмосковʼї та в благополучних країнах Європи і Америки і там вже навчаються і живуть їхні діти. І награбовані капітали вони виводять в офшори і платять в бюджет України лише символічні податки.
Як злочинець-комірник, щоб уникнути кримінальної кари за крадіжку, підпалює комору,− так олігархат, незалежно від «північно-східної», чи «західної» орієнтації, свідомо здійснює повне знищення залишків нашої економіки і, як наслідок, здійснює ліквідацію нашої державності, щоб убезпечити свій нелегітимно нажитий капітал від загрози націоналізації.
Немає держави – немає її ні як позивача, ні як відповідача.
А бездержавний народ – безправне, безпорадне стадо рабів.
Зубожіння українців і їх постійна проблема вижиття, поступове перетворення їх на голодних і холодних рабів, сповільнює економічний розвиток країни через зникнення покупця – як необхідної ланки в кільці обігу коштів ринкових відносин.
В свою чергу, це призвело до катастрофічного скорочення населення від 53,4 до 37,5 мільйонів (разом з втратою населення Криму і частини Донбасу), а наступне запровадження безвізового режиму стимулюватиме еміграцію талановитої працелюбної молоді до цивілізованих країн, що є вагомим фактором втрати надії на майбутнє національне відродження. Це і є «досягнення» олігархічно-партійної СИСТЕМИ.
Але! Попереду вже голодної і злиденної України маячить привид втрати найвищої цінності – основи буття народу, його виключної власності – ЗЕМЛІ − у разі прийняття Верховною Радою олігархічних депутатів антиконституційного Закону про ринок Землі. От тоді ми 100-відсотково перетворимося на неукраїнську, населену рабами латифундію.
ТІЛЬКИ УСВІДОМЛЕННЯ СМЕРТЕЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ МОЖЕ ОБ’ЄДНАТИ НАЦІЮ.
Якщо всі ми: ліберали, соціалісти і націоналісти; капіталісти і пролетарі; люди різних національностей, віросповідань і поколінь, не усвідомимо, що ми потрібні самі собі лише в Україні, що лише тут ми вдома – різні, але «свої» і захищені своєю державою.
В українців немає іншої батьківщини. Ми можемо стати вигнанцями НА НАШІЙ ВЖЕ НЕ СВОЇЙ ЗЕМЛІ. ВСІ. БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ.
Маємо зробити висновок:
БЕЗ ЗАМІНИ ОЛІГАРХІЧНО-ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ РЕАЛЬНОГО НАРОДОВЛАДДЯ, ПРИЙНЯТНОЮ
ДЛЯ ВСІХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ −
У НАС НЕ БУДЕ МАЙБУТНЬОГО!!
За 25 років незалежності, чинною Системою не задекларовано жодного документу про розбудову власними зусиллями національної Української Держави,− зате декларацій про входження до різних міжнародних об’єднань, договорів і інституцій − хоч відбавляй і одна від другої «успішніша» та безрезультативніша.
До 3,5 млн. працюючих, які одержують зарплату від народного бюджету (освіта, медицина, культура, армія, силові структури, державні службовці і тд.) входить більше 900 тисяч чиновників і їх обслуги, з яких, близько 400 тисяч держпосадовців, які складають систему управління державою. На вершині цієї піраміди стоять найвищі державні посадовці, які свавільно узаконили себе чинною Конституцією, як «еліту» і владу над єдиним носієм і джерелом влади.
Хіба може сьогодні бізнес, де в активній економіці працює лише до 4 мільйонів чоловік, а в системі торгівлі − до 2 мільйонів − утримувати цю велику забюрократизовану олігархічно-партійну Систему управління, основним інструментом управління якої є «палки в колеса» задля витискання хабарів?
За відсутності нашого організованого спротиву, за 25 років зусиллями цієї СИСТЕМИ незалежна Україна доведена до прірви.
Об’єднання громадсько-політичних, профспілкових та інших патріотичних сил, в числі яких і Конгрес громадських обʼєднань України, виконуючи волю Майдану і революції гідності, бачить своїм першочерговим завданням зупинення сповзання України до прірви і
в подальшому − в розбудові Держави національного солідаризму.
Механізм повної заміни Системи має бути еволюційний і конституційний, і його, за вимоги організованого громадянського суспільства, через «не хочу» має прийняти чинна Система,− бо це є реальний шлях мирного виходу із всіх тупиків, до яких вона нас завела.
Щоб це не спричинило детонацію громадянської війни − зміна Системи повинна відбутися в рамках і за участі чиновників самої олігархічно-партійної Системи в переговорах по пошуку компромісів у правах на власність та у відносинах між усіма прошарками суспільства, що має бути відображене і закріплене в Народній Конституції України (проект якої вже розроблений і має бути покладений в основу переговорів про становлення основ національного примирення http://grom-kozak.16mb.com/народна-конституція-україни-проект/ ).
Для Спасіння Держави (важливо!!) потрібне обʼєднання інтелектуальних сил і бізнесу – бо без матеріального забезпечення процесу політичних перетворень, дії інтелектуалів не досягнуть мети. Завдання інтелектуалів – сформувати державну еліту, сформулювати стратегічну мету і накреслити шлях її досягнення, а чесний бізнес виробничий, аграрний і торговий – покликані історією відродити економічно потужну Україну. Одне без другого безсиле.
Олігархат відійде в минуле і розчиниться у великому бізнесі, а Систему, яку він створив, громадянське суспільство уже в найближчий час замінить на Систему національного солідаризму.
Усвідомлюючи вагому роль бізнесу, як рушія економічних перетворень, які, в свою чергу, залежать від майбутньої державної політики − запрошуємо бізнес до співпраці задля гармонізації економічних і політичних процесів задуманих перетворень.
З надією на співпрацю чекаємо на Ваші відгуки, пропозиції, побажання.
Від імені обʼєднаних громадсько-політичних сил проф. Михайло Бугаєць

                ТАКТИКА ПРАКТИЧНИХ ДІЙ ВІД НАЙБЛИЖЧОГО ЧАСУ
                           з обґрунтуванням необхідних дій і їх наслідків
Бюрократія має в своєму володінні державу, спірітуалістичну сутність суспільства: це і є її приватна власність. Всеохопний дух бюрократії є тайна, таємність. Дотримання цієї таємності забезпечується в її власному середовищі її ієрархічною організацією, а по відношенню до зовнішнього світу – її замкнутим корпоративним характером. Відкритий дух держави, а також і державне мислення тому бюрократії представляються зрадою по відношенню до її таємниці.
Карл Маркс, Твори т.1 стор.272.
Попри задекларовані Конституцією принципи народовладдя, за відсутності організованого громадянського суспільства, партійно-кримі-нальними кланами здійснено узурпацію влади і створено олігархічно-бюрократичну систему. При цьому ними фактично приватизовані і поставлені на службу всі владні інституції: Верховна Рада, Уряд, Національний Банк, державна податкова служба, ЗМІ, СБУ, армія, поліція, прокуратура, суд, і навіть уповноважений ВР з прав людини.
Як тільки народ стає придатком до уряду,− вступає в силу закон помсти, бо таке співвідношення неприроднє, аморальне і нелюдське.                  Г.Форд
Дії режиму в соціальній, гуманітарній та політичній сферах не залишають сумнівів, що ця влада – антинародна та антиукраїнська і веде Україну до катастрофи. Ще трохи правління цієї влади – і еміграція із країни перетвориться в евакуацію, або в повстання.
Ця влада настільки цинічна, що проти її утисків і обману безглуздо протестувати;
будь-яка подачка від них (нам нашого) носить тимчасовий характер;
в її середовищі відсутні честь і совість, – тому її обіцянкам не варто довіряти.
З іншого боку:
– жодна політична партія навіть не декларує зміну СИСТЕМИ влади зі зміною ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН.
– партійна опозиція зайнята взаємним поборюванням і думає лише про відсотки на наступних виборах;
– розрізнені акції протесту не приносять видимого результату, а тому, певною мірою, деморалізують суспільство;
– свій внесок в дезорганізацію протестного руху вносять і деякі продажні партії, які позиціонуються, як крайні ліві чи крайні праві, лідери яких пішли на таємні угоди з антинародним режимом, розколюють суспільство, переслідуючи особисті інтереси.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ РАДИКАЛЬНИМИ Є ЛИШЕ ДІЇ, НАЦІЛЕНІ НА ПРИПИНЕННЯ ІСНУВАННЯ ОЛІГАРХІЧНОГО РЕЖИМУ І ВСТАНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОГО НАРОДОВЛАДДЯ.
Тому:
− НЕ вв’язуватись в провокативні міжнаціональні, міжконфесійні, міжпартійні протистояння, (а тим більше НЕ створювати їх);
− спрямувати всі зусилля на згуртування громадян всіх національностей, віруючих всіх конфесій, прихильників усіх партій з метою зміни СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО УСТРОЮ ДЕРЖАВИ, В ЯКІЙ РІЗНІ ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ І КОЖЕН ЗОКРЕМА МАТИМУТЬ СВОБОДУ.
В результаті зміни СИСТЕМИ всі локальні проблеми, які нас зараз так дістають і спонукають до безрезультатних акцій протесту – вирішаться самі по собі, автоматично.
ГОЛОВНИМ ПИТАННЯМ БУДЬ-ЯКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ Є ПИТАННЯ ПРО ВЛАДУ.
З приходом до влади патріотичних сил з ідеологією національного солідаризму самі по собі зникнуть підстави для протистоянь і конфліктів:
– прихильники соціалістичних ідей отримають право і можливість організовувати колгоспи і народні підприємства на підставі добровільного об’єднання громадян (а не через примус терором);
– працелюбний селянин може стати фермером-одноосібником
(і не буде «розкуркулений»);
– будь-яка приватна ініціатива отримає свободу і підтримку держави, якщо буде спрямована на користь суспільству;
– кожна політична ідеологія отримає свободу агітації, а кожен громадянин можливість вибирати у владу її носіїв.
Завдання держави національного солідаризму – організація і сприяння позитивному розвиткові суспільства в умовах спокою і порядку.
Не треба просити у Бога те, що може дати Конституція.   Томас Джеферсон
Один з реальних шляхів досягнення мети – перезаснування держави шляхом прийняття Народної Конституції на принципах національного солідаризму через референдум за народною ініціативою.
Для реалізації поставлених завдань необхідно створити цю «народну ініціативу», для чого:
– об’єднати всі громадські організації, партії та окремих патріотів навколо ЦЕНТРАЛЬНОЇ ІДЕЇ – перезаснування держави на принципах національного солідаризму;
– опираючись на полум’яних патріотів, запалити віру людей в їх спроможність це здійснити.
Слід враховувати, що не кожен може ризикувати життям, свободою, здоров’ям, спокоєм, особистим часом, грошима, майном та ін. заради досягнення цієї мети. Але, приєднуючись до народної ініціативи, кожен повинен знайти ту межу власної пожертви, на яку він зараз спроможний заради спільного порятунку.
На виконання вимог розділу 11 чинної Конституції починати треба з децентралізації врядування базових територіальних громад −
разом власників усіх багатств країни і єдиної найвищої влади.
Володимир Степаненко, член проводу КГОУ